"Про медичні "Богдани" ("Богдан"-2251)" - волонтер Донік

Про Медичні Богдани (Богдан-2251). Почитав про виступ Корчинської, в останній сесійний день, з приводу того, що закупили Богдани замість якихось крутих закордонних медичок. Відразу хочу сказати, що не буду говорити про ціну. Тому що навіть не знаю за яку ціну вони закуповувалися. Як і не знаю справжньої ціни тих автомобілів, про які говорила Корчинська. Вона може істотно відрізнятися від названої. Тому що при всій повазі до того, що зробила Корчинська, вона все-таки дружина свого чоловіка - Дмитра Корчинського. Який, заради красного слівця, може легко при3,14здіти.
Мова взагалі не про Богдана. Мова про свої армійські автомобілі, який роблять тут. З ЗІПом і Рембазою.
Преамбула. За час війни, ми купили і передали у війська півтора десятка УАЗів. Ще, приблизно, штук 50 відремонтували. Моя думка з 14 року - найкращий ремонт УАЗа, це граната. Ремонтувати УАЗи та таблетки (буханки) - це пекло. Скільки разів ми купували на "Лоскі" запчастини, привозили, а потім відвозили назад, тому що не підходять і по кілька разів їх міняли. Запчастин немає, або вони не ті, або трохи - трохи не ті, або зовсім - зовсім не ті. Кожен раз, коли ЗСУ списують УАЗ, десь уві сні, посміхається щасливий Донік.
Крім цього, було передано близько п'яти десятків позашляховиків і мікроавтобусів. Ситуація із запчастинами на волонтерські машини теж пекельна. Набагато з цих автомобілів так само немає запчастин. А ті що є в продажу, нові, стоять більше самої машини, купленої в 14 році. Але волонтерські машини ми ремонтуємо добре, тому що у нас є реальний фахівець, який займається запчастинами років 20. І все одно, на багато з них, запчастини знайти неможливо. Доводиться підбирати методом наукового тику.
А ось ті хамві, які нам давали на початку війни, не ремонтуються. А не ремонтуються, тому що на них немає запчастин. Ремонтують їх шляхом розбирання донорів. А коли дорозбирають донора, то його списують.
Під час другої світової війни у Англійців були схожі проблеми з ремонтами літаків, тому що їх було дофіга і всі різні. А запчастин на дофіга і на різні не було. Ось так вони і стояли не придатні до ремонту.
У 15 і 16 роках вже всі розуміли, що в армії потрібен, як мінімум, єдиний двигун для автомобіля. В ідеалі ще й трансмісію взаємозамінну. На медичний і штабний транспорт. У нас не було нічого. Від слова зовсім. Те що є зараз теж ще далеко від ідеалу. Але це перші поставки такої техніки в ЗСУ. Техніки, яка збирається тут. В Україні.
У червні перші медичні машини були передані у війська. Всього було закуплено 100 штук.
З червня місяця 17 машин потрапили в ремонт. 10 автомобілів відремонтовані і відправлені назад у війська. Зараз залишилося дві машини на станції. Сьогодні-завтра ці дві будуть готові виїхати в війська, а на їх місце заїдуть останні п'ять машин. Слабке місце - паливна система. Євро-5. Я взагалі не розумію, навіщо військовим машинам ці стандарти Євро. Але повернемося до Богдана. Було пару рекламацій по зварних швах і по коробці. Усунули, замінили. 10 машин відремонтовані по гарантії. 7 машин не потрапили під рекламацію, тому що була проблема по паливній системі, яка не підпадає під гарантію. Виявлені бруд і всяке сміття. Це проблеми польових заправок. Це проблема заправок на війні. 7 не потрапилвших під гарантії машин, завод ремонтує у вигляді надання допомоги ЗСУ, за розпорядженням директора. СТО заводу, десь в Донецькій області. Уже вилетіло з голови в якому місті.
На кожну рекламацію є реакція. На наступну партію, на прохання військових, будуть ставити додатковий паливний фільтр. Тобто, виробник іде на контакт і зацікавлений у подальшій співпраці.
Я не знаю багато це чи мало 17 машин зі ста за півроку. Дійсно не знаю. Єдине, що можу сказати напевно. Те, що їх лагодять - це реально добре. Про Богдана я озвучив лише ті цифри, які дізнався особисто. Це чесні цифри автомобільної служби ЗСУ на вчорашній день. Просто для того, щоб ви самі могли зробити висновки, а не слухати когось, хто розповідає заради красного слівця.