"Потрібен репост і допомога. Легкий тест на патріотизм та людяність" - волонтер Донік

Потрібен репост і допомога. Легкий тест на патріотизм і людяність.
Жив собі чоловік, на своїй Богом даній землі. Без понтів, політки і всяких закидонів. Жив в маленькому селі за 40 км від Харкова. Міцне господарство. Багато дітей. Мужик. 45 років. Ім'я таке просте у нього - Василь Іванович. Про таких кажуть - сіль землі. Їздив до Польщі на заробітки, заробляв свої 1300 євро на місяць і розбудовував господарство. Документи були для офіційної роботи в Польщі. Свиней тримали. Міцне господарство. Раніше таких кулаками називали. Колись дуже давно закінчив він артилерійське училище. Але не склалося життя військова. Жив собі поживав, та добро наживав.
Але в 14 році почалася війна. Дружина скоро народити повинна. А один із синів, йому тоді років сім було, запитав просто - "Тату, ти ж військовий? Ти ж підеш Батьківщину захищати?" Не відповів нічого синові Василь Іванович. Пішов до військкомату. Не взяли його тоді служити, в 14 році. Кажуть, старий ти для служби. Та й дітей у тебе десять душ. Так. Я не помилився. Десять дітей у Василя Івановича. Не взяли тоді. Рік Василь Іванович домагався щоб його мобілізували. Офіцер. Артилерист. Ох їх тоді і не вистачало. Домігся. Відслужив свій рік в 25 бригаді. Повернувся додому. Потім взяв відношення і підписав контракт в 92 бригаді. Командиром батареї був. Служив, з неба зірок не хапав. А може і хапав, але вже сильно скромний був. Тягнув свою лямку, як всі немолоді сільські мужики на війні. Хто знає, той в курсі, як вони тягнуть.
А потім, в березні 17 року, під Донецьком, поранення і контузія. Вогнепальне сліпе осколкове поранення з вогнепальним переломом пяточної ділянки і зміщенням кісток. З пошкодженням ахіллесова сухожилля. Спочатку 66 мобільний госпіталь. Потім Мечникова. Потім Львівський госпіталь. Потім і Харківський госпіталь. Контузію відговоили оформляти. Ходили чутки між пораненими, що всіх контужених будуть на психіатричний облік ставити. А можуть і права забрати. Бояться люди таких слів. Та й лікарі підтвердили, що простіше не оформляти. Ось і не оформив.
Виписали Василя Івановича з госпіталю. Кульгавим і з гепатитом С. На комісії запитали скільки до кінця контракту. Почули, що рік, сказали- "нічого страшного, тобі ж не бігати. Дослужиш.". Дослужив. Звільнився. Нога гниє. Ходити нормально не може. Гепатит С, отриманий в армії, поки не дав наслідків. Але це тільки поки. Старший син виріс і тепер в Польщі працює, там, де батько раніше працював. А ось Василь Іванович працювати не може. Ногу потрібно лікувати. А держава крім гепатиту дало ще на реабілітацію аж 11 тисяч гривень.
До нас Василь Іванович не звертався за допомогою. Це ми випадково про нього дізналися. Нас попросили допомогти його на ноги поставити. Він нічого не просить. Просто ему треба на ноги встати і працювати. Не може без роботи.
Почали з'ясовувати що за людина, ось з'ясувалася така чудова історія. Проста історія простої людини. На ноги ми його звичайно поставимо. Будемо лікувати. Знайдемо лікарів. Заодно і з'ясуємо як так вийшло, що пішов в армію здоровою людиною, отримав гепатит С і його ніхто про це не попередив. І не включив в безкоштовну програму з лікування гепатітчіков. Просто бридко це все. І нудно на душі після таких ось історій. Нудно від відносини держави до тих, хто цю державу ціною свого здоров'я захищає.
Зараз у Василя Івановича семеро неповнолітніх дітей. Дуже здало, за час його відсутності, господарство. І троє вже умовно дорослих, що живуть окремо.
Йому зараз потрібно ногу полікувати, гепатит побороти і господарство підняти. За час служби, всю худобу порізали.
Ось власне і вся історія. Ось власне і весь тест.
Неповнолітні діти - дівчатка: 4 роки і 15 років, Хлопчики: 7 років, 9 років, 11 років, 13 років, 14 років.
Карта ПриватБанку 5168 7573 4497 8731 Гайденко Василь Іванович.
Нова пошта - г Зміїв, Харьовская область. 1 відділення. Гайденко В.І.
телефон для довідок - 066 044 73 51 Василь Іванович.

https://www.facebook.com/skitalec/posts/1835138626...